Ендопротезування колінного суглоба

Визначення: ендопротезування колінного суглоба – операція по заміні пошкодженних суглобових поверхонь в результаті різних захворювань або травми на штучні.

Класифікація:

  1. За типом фіксації:
  • цементний,
  • безцементний.
  1. По заміщенню суглобових поверхонь:
  • тотальний двокомпонентний,
  • тотальний трикомпонентний,
  • частковий (одновиростковий).
  • Стабільності фіксації:
  • стабільної фіксації із заміщенням задньої хрестоподібної зв’язки;
  • ротаційний вкладиш;
  • ротаційний вкладиш із заміщенням задньої хрестоподібної зв’язки.
  1. За типом паратертя:
  • непов’язаний;
  • напівзв’язаний;
  • пов’язаний (Хінч-протез).

За методикою первинного ендопротезування колінного суглоба розрізняють:

  • первинне «рутинне» тотальне ендопротезування колінного суглоба;
  • первинне геміпротезування колінного суглоба;
  • первинне «складне» або «нестандартне» ендопротезування колінного суглоба.

Показання до оперативного втручання:

  • ідіопатичний і вторинний гонартроз;
  • асептичний некроз виростків стегнової або великогомілкової кісток;ревматоїдний поліартрит,
  • хвороба Бехтерева; наслідки травм і остеосинтезу дистального кінця стегна і проксимального кінця великогомілкової кістки (не раніше 3 місяців після видалення металоконструкцій).

Абсолютні протипокази:

  • неможливість самостійного пересування;
  • важкі хронічні захворювання серцево-судинної системи (декомпенсація вади серця, серцева недостатність 3 ст.,складні розлади серцевого ритму, порушення провідності,атріовентрикулярна блокада 3 ст. з порушенням гемодинаміки, трехпучковаблокада);
  • тромбофлебіт в стадії загострення;
  • патологія зовнішнього дихання з хронічною дихальною недостатністю 2-3 ст.;
  • запальний процес в області колінного суглоба;
  • наявність вогнища хронічної інфекції;
  • перенесений сепсис;
  • гемипарез на стороні планованої операції;
  • виражена остеопения,остеопороз
  • поліаллергія
  • психічні або нейром’язові розлади, які підвищують ризик різних розладів і порушень в післяопераційному періоді

Реабілітація в ранньому післяопераційному періоді

З першої доби після операції обидві ноги бинтують еластичними бинтами, що в поєднанні з фізичними вправами допоможе запобігти судинним порушенням. Як тільки хворий виходить з наркозу, виконують прості дихальні (статичні і динамічні) вправи і рухи пальцями стоп в гомілковостопних суглобах обох ніг. Цей невеликий комплекс вправ слід повторювати багаторазово, 5–6 раз в день самостійно. На 2-й день після операції комплекс лікувальної гімнастики розширюється за рахунок загальнотонізуючих і спеціальних вправ: – вільні рухи здоровою ногою (згинання в коліні, підйом вгору, відведення в сторону); – згинання та розгинання в гомілковостопному суглобі оперованої кінцівки до появи почуття втоми в м’язах гомілки; – напруга м’язів стегна оперованою ноги при спробі максимально розігнути її в колінному суглобі (тривалість 1-3 секунди); – напруга сідничних м’язів 1-3 секунди; – полегшені руху в колінному і тазостегновому суглобах ( самодопомога, з допомогою методиста ЛФК або на механоаппараті для пасивних рухів.) Періодично протягом дня положення опериованої ноги в колінному суглобі змінюють: під суглоб підводять невеликий валик або функціональну шину на 10-20 хвилин. З 1-2-го дня дозволяють сідати в ліжко з допомогою рук, а потім і сидіти на ліжку зі спущеними ногами. Сидіти потрібно, відхиливши тулуб назад, можна підкласти під спину подушку, що забезпечує збереження тупого кута в новому суглобі. Через 2-3 дня дозволено вставати біля ліжка. Перший раз це роблять обов’язково з допомогою лікаря або інструктора ЛФК. Якщо пацієнт стійко стоїть біля ліжка, на наступний день можна зробити кілька кроків, обов’язково спираючись на милиці. Після навчання ходьбі по палаті з 5-6-го дня дозволяють ходьбу по коридору за допомогою милиць.

Комплекс спеціальних фізичних вправ доповнюють наступними вправами: – згинання оперованої ноги в колінному суглобі без відриву стопи від площини ліжка (самостійно, за допомогою методиста або з використанням блоку); – ізометричне напруження сідничних м’язів і м’язів стегна тривалістю 5-7 секунд; – відведення ноги в сторону по площині ліжка; – розгинання ноги в колінному суглобі з підкладеним під коліно валиком; – підняття прямої ноги за допомогою методиста або самодопомога – через блок.

До повсякденного життя після ендопротезування кульшового суглоба пацієнт може повернутися через 2-3 місяці.