Кіста Бейкера лікування (підколінна кіста) у клініці Лінько (Київ)

Кіста Бейкера лікуванняКіста Бейкера, також відома як кіста підколінної ямки, являє собою заповнений рідиною мішок, який утворюється в задньому відділі колінного суглоба між напівмембранозним та литковим м’язом
У дорослих кісти Бейкера мають тенденцію формуватися у зв’язку з дегенеративними станами колінного суглоба. Однією з найбільш поширених причин є дегенеративне пошкодження меніска і хряща. Запальні артрити також є відомими причинами утворення підколінної кісти. Пошкоджений меніск служить одностороннім клапаном. А екструдована синовіальна рідина локалізується і консолідується з утворенням в’язкого гелеоподібного матеріалу. У цього матеріалу є можливість розширюватися в розмірах.

Формування і підтримка кісти Бейкера

Підколінна кіста найчастіше зустрічаються у дорослих у віці від 35 до 70 років . Оскільки вона при малих розмірах безсимптомна, то найчастіше виявляється випадково при фізикальному огляді . А також дообстеженні (наприклад, МРТ у дорослого з підозрою на остеоартрит).
Формування і підтримка кісти Бейкера може відбуватися за рахунок секвестрації синовіальної рідини в підколінній ямці, внаслідок клапанного ефекту між суглобом і кістою (контролюється литково-напівмембранозним м’язами при згинанні та розгинанні коліна.
Біль від кісти часто посилюється при підвищеній активності і може перешкоджати повному згинанню або розгинанню в колінному суглобі. У міру збільшення кіст Бейкера вони можуть здавлювати навколишні судини, що призводить до набряку нижніх кінцівок в результаті обструкції вен. Якщо кіста спонтанно розривається з міграцією в литковий м’яз, це може привести до різкого болю, напруженному набряку гомілки, почервонінню шкіри, та позитивному симптому Хоманса – подібно до того, що можна очікувати у пацієнта з тромбофлебітом або тромбозом глибоких вен (ТГВ).

Кіста Бейкера лікування

Лікувати кісти Бейкера зазвичай не потрібно, якщо пацієнт не має симптомів. Але дане утворення не є самостійним захворюванням, а наслідок дегенеративного пошкодження менісків і остеоартриту. В зв’язку з чим, лікування спрямовано саме ці недуги, що допомагає зменшити накопичення синовіальної рідини і розширення кісти.
У випадках прогресуючого збільнення та загрози здавлення судин, виконується відкрите висічення через задній доступ до колінного суглобу.
Важливо відзначити, що ризик рецидиву кісти підвищується з прогресуванням остеоартриту

Якщо кіста Бейкера викликає біль і не піддається лікуванню та вправам, лікар може порекомендувати інші методи. Ін ‘єкції кортикостероїдів можуть тимчасово полегшити біль і сприяти загоєнню. Якщо вони не працюють, лікар може використовувати голку для вилучення рідини з кісти. Якщо ці методи лікування неефективні, лікар може порекомендувати операцію з видалення кісти. Це запобігатиме його наповненню рідиною або такий сильний набряк, що це зашкодить колінний суглоб або вплине на здатність людини ходити.

Резюме
Хоча більшість кіст Бейкера не викликають симптомів, деякі з них можуть викликати набряк і біль. Багато з них проходять самі по собі, але позбутися цих кіст можуть за допомогою різних засобів, вправ і медичних процедур. Перед тим, як лікувати вдома, важливо проконсультуватися з лікарем про появу нової шишки або шишки на тілі.