Знос хряща кульшового суглоба (лат. Coxarthrose) є широко поширеним дегенеративним захворюванням. Безліч людей страждають на протязі свого життя через біль в тазостегновому суглобі. Коксартроз є найбільш поширеною формою артрозу в цілому.
Типові скарги:
- біль в паху
- біль в поперековому відділі хребта
- біль в коліні
- ранніми симптомами хвороби є біль вранці при перших кроках і навантаженні стегна
- при прогресуючому остеоартрозі біль з‘являється в положенні спокою і вночі
- зменшення об‘єму рухів у суглобі
- поступове зменшення відстані при ходьбі пішки
Скарги, що виникають в процесі розвитку хвороби значно знижують якість життя пацієнта і вимагають лікування.
Причини болю
Медицині відомо багато причин виникнення коксартрозу стегна. Розрізняють первинний коксартроза стегна, коли причина виникнення невідома і вторинний, викликаний низкою основних захворювань, таких як ревматоїдний поліартрит, розлади кровообігу (асептичний некроз, хвороба Пертеса), вроджені порушення будови (дисплазія тазостегнового суглоба та вроджений вивих стегна), травми (переломи шийки, голівки стегна та западини тазостегнового суглоба), порушення обміну речовин (цукровий діабет), генетичні порушення і т.д.
Які існують варіанти лікування?
Лікування остеоартрозу тазо-стегнового суглоба в основному направлено на полегшення болю, збереження рухливості, та підтримання задовільного тонусу м‘язів стегна. Інвалідність повинна бути зведена до мінімуму, а якість життя пацієнтів, незважаючи на знос суглоба, збережено.
На ранньому етапі хвороби пацієнт може сам впливати на хід її розвитку. Дуже важливу роль при цьому відіграє розуміння розвитку хвороби і виконання рекомендацій зі зміни щоденних звичок. Метою є розумне поєднання навантажень на суглоб при заняттях спортом і на роботі, зі спеціальною гімнастикою, спрямованою на зміцнення м‘язевого корсету і збереження рухливості стегна. Зокрема, зниження надмірної ваги в значній мірі сприяє поліпшенню: навіть зменшення маси тіла на 5-10 кг. знижує ризик захворювання коксартрозом в рази.
На середньому етапі розвитку хвороби рекомендуються знеболююче та хондропротекторне лікування.Це призводять до задовільних результатів. Також можуть бути корисні фізіотерапевтичні заходи для полегшення симптомів і спеціальні вправи.
Місцеві фізіотерапевтичні процедури є важливими компонентами при полегшенні болю, стимулюванні обміну речовин і зменшення запалень. Спеціальні тренування зменшують контрактуру тазостегнових суглобів і наслідки неправильних навантажень (напр. тривалого стояння, стояння на колінах або присідань). Це призводить до свідомого й ощадного обходження пацієнтів з суглобами. Крім того, часто на цьому шляху зменшується біль, відчуття здерев’яніння суглоба і інші симптоми.
На останній стадії захворювання застосовуються тільки оперативні заходи.
Проводиться ендопропротезування тазостегнового суглоба. Тут, в залежності від віку та загального стану пацієнта – використовується однополюсний або тотальний ендопротез. Сучасні матеріали і нові мінімально – інвазивні хірургічні методи забезпечують мінімальний стрес і хороші довгострокові результати. Завдяки штучному суглобу відновлюється функція і зникає біль. Нове покоління протезів стає привабливим також і для молодих пацієнтів, тому що пропонує високу міцність і довговічність.