shoulder joint treatment in Ukraine

Обмін досвідом в рамках безперервного професійного розвитку

Лінько Ярослав та Розсоха Олександр в рамках безперервного професійного розвитку відвідали інтенсивний практичних трьоденних курс у форматі ”surgeon to surgeon” від компанії De Puy Mitek (USA) під керівництвом Dr. med. Pawel Skowronek в місті Варшава (Польща). Виконано шість операцій з приводу заміни колінного та тазостегнового суглоба з поглибленим відпрацюванням малоінвазивних доступів ( Midvastus approach in total knee arthroplasty) та (Anterior approach in total hip arthroplasty). Використання цих технік дає змогу пацієнту швидше пройти реабілітацію та відновитись. Українські лікарі поділились свойм досвідом і баченням ендопротезування суглобів, що підвищело зацікавленність в спілкуванні з польської сторони. Такі стажування дозволяють здобувати безцінні знання та досвід, що в свою чергу гарантує бездоганний рузультат у лікуванні пацієнтів.

Обмін досвідом в рамках безперервного професійного розвитку

 

Біль у стопі і п’яті

Біль у стопі і п’яті – це біологічно важливий попереджувальний сигнал, який вказує на патологію.

Внаслідок перенавантаження, деформації, переломів, патологій сухожиль і суглобів або загальних захворювань, викликаних порушенням обміну речовин з’являється біль у стопі і п’яті  .  Біль у стопі може з’явитися внаслідок її посилених тренувань, неправильного розподілу навантаження і травм. Крім того, існують інші захворювання, які проявляються як біль в стопі, проте не мають ніякого відношення до ортопедії.

Біль у стопі можна розглядати по відділах: біль в п’яті або в ахілловому сухожилку характерна для заднього відділу стопи,  біль  підйому стопи  для середнього відділу,біль та деформація  пальців ніг, найчастіше як наслідок поперечної плоскостопості, спостерігається в передньому відділі стопи.

Біль у стопі і п'яті

Анатомія стопи.

Міцна п’яткова кістка – це опора гомілковостопного суглоба. Передплесно несе частину відповідальності за вертикальну рухливість ступні. Скелет ступні складається з трьох відділів: передплесно, плесна і пальців. Дуга від п’яткової кістки до пальців утворює поздовжній звід стопи. При перекаті з п’яти на носок головки плеснових кісток переносять силу на підлогу і разом з пальцями утворюють передній відділ стопи.

 

Коли потрібно звертатися до фахівця?

  • при болючій  набряклості в стопі або гомілковостопному суглобі, тривалістю більше п’яти днів.
  • при відкритих  ранах.
  • при наявності колючого та ріжучого болю.
  • якщо біль у стопі триває кілька тижнів поспіль.
  • якщо крім різі в стопі у вас підвищена температура.
  • при структурних змінах стопи або гомілковостопного суглоба.
  • біль у стопі і п’ятах у спортсменів – бігунів
  • ахіллодінію (біль в області ахіллового сухожилля)
  • п’яткова шпора (колючий біль в п’яті)
  • хвороба Хаглунда (деформація п’яткового бугра)
  • стрес-перелом  (перелом від втоми)
  • запалення слизових сумок в області суглобів  передплесни (інтерметатарзальний бурсит)
  • бурсит сухожильних футлярів  на підошві
  • тендиніт перонеальная сухожилків

 

Запалення ахіллового сухожилка (ахіллодінія)

Біль у стопі 1

Симптоми ахіллодінії

  • колючий біль в ахілі на початку руху.
  • потовщення ахілового сухожилку вище місця кріплення
  • почервоніння і  локальне підвищення температури шкіри.
  • крепітація – хруст сухожилку при рухах.

Рання стадія: біль у стопі під навантаженням.

Пізня стадія: біль у стопі в стані спокою / постійний біль.

Ахіллодінія часто проявляється як колючий біль в області прикріплення ахілового сухожилку до п’яти  на початку руху або на початку тренування. Однако – це досить оманливо. Навіть, якщо під час самого тренування біль в стопі проходить, ахіллове сухожилля всерівно піддається  навантаженню і стає більш вразливим, що, рано чи пізно, призведе до його розриву.

Як лікується ахіллодінія ?

  • обмеження навантаження  на стопу. При гострих запаленнях використання знеболюючих протизапальних препаратів (напр. Ібупрофен). Використання  спеціальних устілок (збільшення підйому в стопі, захист від надмірної пронації)
  • спеціальні вправи на розтягування литкових м’язів
  • ударно-хвильова терапія
  • оперативне видалення запалених тканин
  • операція з відновлення цілосності сухожилку ( пластика ахіллового сухожилку)

 

П’яткова шпора: підошовний фасціт

Біль у п'яті

Симптоми п’яткової шпори:

  • колючий біль в стопі
  • біль у стопі на початку руху
  • біль, що залежить від інтенсивності навантаження
  • ріжучий біль в стопі на підошві в області п’яти.

Найчастіше неякісне взуття або перенапруження в стопі є основою запального процесу  плантарного апоневрозу.

П’яткова шпора виникає  у людей із зайвою вагою або у людей високого зросту. Спортсмени-бігуни, а також люди, що захоплюються іншими видами спорту, часто скаржаться на колючий біль в підошовній області ступні.

Як лікується п’яткова шпора?

Пацієнтам, які страждають на підошовний фасціт рекомендовано  знизити навантаження в стопі, при якому не  відчувається  біль. Вправи на розтягнення апоневрозу в стопі запобігають хронізації захворювання і прискорюють одужання. Спеціальні устілки обмежують місце кріплення сухожилля на п’яті від навантажень. Ударно-хвильова терапія прискорює лікування даної патології.

Запалення синовіальних футлярів сухожилків (тендовагініт) – це причина болю в середньому відділі стопи, що викликано запаленням  синовіальних футлярів  сухожилків розгиначів, що рухаються   вздовж тильної частина стопи і з’єднуються  з пальцями. Таке захворювання може виникнути   внаслідок  фізичного перенавантаження.

Біль у стопі і п'яті 3

Симптоми тендовагініту:

  • тягнучий біль в стопі
  • почервоніння  шкіри, припухлість, крепітація (хруст) в сухожилках при рухах
  • відчутне потовщення сухожиль

Неправильне  і занадто вузьке взуття, а також надмірні спортивні навантаження, є головними причинами запалення  сухожильних футлярів.

Яке лікування?

  • холодові  компреси
  • фізіотерапія
  • знеболюючі (Ібупрофен)
  • фіксація ортезом

Людям, які займаються спортом, рекомендується призупинити тренування і замінити взуття на більш зручне, поки біль в стопі повністю не пройде. НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати допоможуть подолати і зупинити біль в стопі.

Екзостоз п’яткової кістки (хвороба Хаглунда)

Симптоми екзостозу п’яткової кістки

  • деформація заднього відділу п’яткової кістки
  • набряклість і почервоніння  в місці прикріплення ахілового сухожилку до п’яти
  • біль заднього відділу стопи

Причинами даної хвороби є незручне взуття  із звуженими п’ятами. Таке взуття сильно тисне на верхню поверхню п’яткової кістки і є початком цілого ряду відхилень в стопі. При використанні  невідповідних туфель в стопі можуть з’явитися і інші дефекти, про які пацієнт може на початку хвороби  і не знати.

Як лікувати екзостоз Хаглунда?

Найчастіше даним захворюванням страждають спортсмени – бігуни. Пацієнтам рекомендується призупинити тренування і знизити навантаження в стопі. Екзостоз п’яткової кістки лікується за допомогою таких методів:

  • ортопедичні устілки
  • фізіотерапія
  • НПЗА (напр.Ібупрофен)
  • ударно – хвильова терапія
  • хірургічна коррекція деформації (в запущених випадках)

Метатарзалгія (біль плеснових кісток) при поперечній плоскостопості

Біль у стопі 4

Симптоми метатарзалгії

  • зниження поперечної дуги переднього відділу стопи
  • розширення передньої частини стопи
  • зовнішнє відхилення великого пальця
  • біль у стопі під навантаженням

При метатарзалгії (біль плеснових кісток) пацієнти відчувають біль в плюснефалангових суглобах на рівні подушечок стопи обох ніг, які розташовані прямо за пальцями. На цю область в стопі виявляється найбільш сильний тиск, ніж на інші. Внаслідок поперечної плоскостопості знижується поперечний звід стопи і збільшується навантаження на подошовну  фасцію. Під час перекату стопи з п’яти на носок  відбувається перенавантаження переднього відділу  області 2- 4 плюсневих кісток,які в нормі його практично  не несуть. Слабкість сполучних тканин або мало треновані м’язи ноги – це дві найбільш значущі причини, за якими пацієнти починають відчувати біль в стопі. Якщо людина кожен день носить незручне взуття з завуженим носком, ризик захворювання значно збільшується.

Яке лікування?

  • ортопедичні устілки для зміцнення поперечного зводу стопи
  • вправи для стопи і гімнастика
  • взуття на низькій підошві, що не звужує передній відділ стопи
  • операція: корекція поперечної плоскостопості

Неврома Мортона

Це патологічне  потовщення загально  -пальцевого нерва стопи  яке викликає біль  між третім і четвертим пальцем. Дане захворювання, для якого характерний колючий та пекучий  біль в стопі  може бути спровоковано поперечною  плоскостопістю.

Симптоми невроми Мортона

  • колючий,інколи пекучий  біль в пальцях і передньому відділі стопи
  • оніміння пальців
  • зменшення больового синдрому після зняття взуття

Захворювання неврома Мортона  проявляється у формі хворобливого набряку нервової оболонки між плесновими кістками, а поперечна плоскостопість прискорює її розвиток.

Якщо у вас є почуття, що ви як ніби наступаєте на горошину або гальку при ходьбі, то у вас швидше за все неврома Мортона.

Діагностика патології заключається в традиційних методах обстеження включаючи МРТ,чутливість якої становить 98%

Як лікується неврома Мортона?

  • взуття на низькій підошві, що не звужує пальці
  • гімнастика для стоп
  • місцева анестезія з введенням Кортизолу в ділянку невроми
  • невректоміі – оперативне висічення запаленого нерва

Вальгусна деформація першого пальця стопи (hallux valgus) термін, що позначає деформацію на рівні медіального плюснефалангового суглоба з вальгусним (лат. Valgus – викривлений), тобто спрямованим назовні, відхиленням першого пальця  стопи.

Вальгусна деформація першого пальця стопи (hallux valgus)

Вальгусна деформація першого пальця обумовлена тривалим порушенням біомеханіки першого плюснефалангового суглоба, яке може бути пов’язане з поперечною  плоскостопістю і слабкістю зв’язкового апарату, деякими неврологічними порушеннями, вродженими деформаціями і рядом інших причин, носінням незручного взуття. Деформація суглоба супроводжується прогресуючим артрозоартритом.

Сильні форми деформації в першу чергу стосуються жінок. Це пов’язано зі слабкістю сполучних тканин у жінок. Крім того, це пов’язано з особливостями форм жіночого взуття, які сприяють цій негативній тенденції(каблуки).

Спостерігаються три несприятливих фактора форм взуття:

Висота підбора.

  • при висоті каблука більше 3 дюймів (7,62 см) спостерігається істотно підвищений тиск на передню частину стопи. З одного боку, це сприяє появі плоскостопості, а з іншого боку, пальці ніг вдавлюються у взуття.

Вузький носок взуття.

  • якщо носок у взутті занадто вузький, то у пальців ніг немає необхідної свободи. В результаті вони змушені перебувати в незручній позиції, що з часом призводить до постійної деформації.

Занадто коротке  взуття.

Якщо взуття занадто коротке, то пальці ніг змушені перебувати в неприродній позиції, а це сприяє бурситу великого пальця стопи.

При вальгуснійй деформації стопи значно збільшений кут між I і II плеснової кістками. При цьому I-я плюсневая кістка починає зміщуватися всередину, а перший палець утримуваний привідним м’язом зміщується назовні. Через це  головка 1-ї плюсневої кістки  починає утворювати горбок, який називають «кісточкою на ногах». Так як в цьому випадку великий палець ноги не може як і раніше «дивитися» всередину, він починає поступово відхилятися назовні.

Внаслідок постійного тиску виступ «кісточка» запалюється, та  конфліктує з взуттям. Це як правило призводить до бурситу, тобто запалення слизової сумки суглоба.

Крім того, внаслідок постійного тиску починаються зміни кістки в районі голівки I-ї плеснової кістки. Зміни в кістці  призводять до припухлості, підвищеної чутливості, хворобливості  на великому пальці.

Неправильніе розташування і кут нахилу великого пальця ноги призводять до передчасного зносу основного суглоба, ураження хряща і значного збільшення розміру кісткового наростання на нозі.

Клінічна картина

  • відхилення великого пальця від центральної осі
  • біль в суглобах стоп
  • швидка втомлюваність ніг
  • відхилення більшого пальця стопи назовні, поступове збільшення “кісточки”
  • молоткоподібна  деформація інших пальців стоп
  • поперечна плоскостопість

Лікування

На ранніх стадіях захворювання лікування переважно симптоматичне, спрямоване на усунення больового синдрому. При виражених деформаціях проводиться хірургічне втручання з метою усунення деформації. Раннє оперативне лікування веде до профілактики артрозу в першому плюсне-фаланговом суглобі і більш сприятливим наслідкам  операції. Сучасні методи операцій не руйнують суглоб, зберігаючи його рухливість і опороспроможність. Широке поширення знайшли коригуючі остеотомії типу Chevron, Skarf або проксимальні остеотомії в різних варіаціях

 Вальгусна деформація першого пальця стопи (hallux valgus) 2

Профілактика

  • регулярний огляд у ортопеда
  • носіння ортопедичних устілок
  • носіння раціональної взуття (каблук не вище 7 см, взуття без шпильок, гострих носів, з натуральних матеріалів)
  • для профілактики і поліпшення кровообігу в стопі ходити по піску і маленьким каменям босоніж.

Плечовий суглоб

 

Клініку відвідав провідний ортопед Австрії

З 22 по 25 травня 2018 року нашу клініку відвідав один з провідний ортопедів Австрії, Oliver Djahani (Stolzalpe, Austria). Він виконав п’ять операцій: дві операції по тотальному ендопротезування колінного суглоба, одне ревізійне ендопротезування колінного суглоба і два одномищелкових ендопротезування внутрішніх відділів колінного суглоба. Всі втручання пройшли на високому рівні і оцінені пацієнтами. Клініка доктора Лінько надалі продовжить співпрацювати з ортопедами міжнародного рівня.

В нашій клініці оперував відомий ізраїльський ортопед-травматолог

7 лютого 2018 року в клініці доктора Лінько консультував і оперував відомий ізраїльський ортопед-травматолог Челноков Олександр Миколайович. Багато праці було докладено для відновлень опорної функції нижньої кінцівки ще у одного, здавалося на перший погляд, безнадійного пацієнта.

Профілактика безконтактних ушкоджень передньої хрестоподібної зв’язки у футболістів.

Футбол є найбільш поширений ігровий спорт в світі. За оцінками, 265 мільйонів активних футболістів налічується на 2006 рік. Властивість цього виду спорту заключається в високому ризику травм передньої хрестоподібної зв’язки (далі ПХЗ) по відношенню до інших видів спорту. Через травму ПХЗ багато часу втрачається на відновлення з метою повернення до гри в футбол, що впливає на сильну дослідницьку спрямованість для визначення факторів ризику травми. Цей дослідницький акцент дозволив швидко отримати літературу, в якій визначені потенційні модифіковані та немодифіковані фактори , що підвищують ризик отримання травми. Мета цього огляду – впорядкувати саму останню літературу, в якій повідомляється про потенційні механізми і фактори ризику безконтактного травмування ПХЗ у футболістів. Більшість ушкоджень ПХЗ є безконтактними за своєю природою. Звичайні ігрові ситуації, що виключають контактну травму ПХЗ включають: стримку зміну напрямку руху при бігу або маневри в поєднанні з швидким уповільненням, приземлення з стрибка на перерозігнуте коліно, поворот(ротація) коліном на розігнутій нозі з фіксованою стопою, внутрішнє розгинання коліна (вальгус) з переміщенням ваги тіла на травмовану ногу і підошовну поверхню стопи, нерухомо закріплену на ігровий поверхні. Потенційні фактори ризику зовнішніх безконтактних травм ПХЗ включають в себе: штучну поверхню замість натуральної трави,занадто сухе покритя газону. Зазвичай передбачувані внутрішні фактори ризику включають: генералізовану і специфічну слабкість колінного суглоба, невелику і вузьку ширину межвиросткової вирізки (відношення ширини вирізки до діаметру і площі поперечного перерізу ПХЗ), зниження відносної ( до чотириголового м’язу) сили підколінних сухожиль, м’язова втома шляхом зміни нервово-м’язового контролю, зниження сили проприоцепции, бічний зсув тулуба і відведення стегна в поєднанні зі збільшеним відведенням коліна (динамічний вальгус коліна), а також підвищеним внутрішнім обертанням стегна і зовнішнім обертанням гомілки з пронацією ноги або без неї. Виявлені механізми і фактори ризику для безконтактних травм ПХЗ були в основному вивчені у жінок-футболістів. Таким чином, подальші дослідження в гравців-чоловіків є виправданим. Безконтактна травма ПХЗ у футболістів, ймовірно, має багатофакторну етіологію. Виявлення спортсменів з підвищеним ризиком може бути важливим першим кроком перед розробкою і реалізацією конкретних передсезонних і міжсезонних тренувальних програм, спрямованих на зміну виявлених чинників ризику і зниження рівня травматизму ПХЗ. Сучасні дані вказують на те, що цей важливий крок для запобігання травми ПХЗ є єдиним варіантом для ефективного запобігання наслідків остеоартриту, пов’язаних з цією травмою.

 

Синдром Хаглунда: часто зустрічаєма аномалія п’яткової кістки.

Синдром Хаглунда: часто зустрічаєма аномалія п’яткової кістки.

Деформація Хаглунда була вперше описана Патріком Хаглундом в 1927 році. Це дуже поширений клінічний стан, по суті є аномалією п’яткової кістки і м’яких тканин стопи, але на жаль, все ще погано вивчений. Збільшення кісткової частини п’яти (місце кріплення ахіллового сухожилля) викликає цей синдром. М’які тканини в області задньої поверхні п’яти можуть подразнюватись, коли велике кісткове разростання натирається жорстким взуттям. Етіологія не дуже добре відома, але в якості доказів були запропоновані деякі ймовірні причини, такі як туге ахіллове сухожилля, високий звід стопи і спадковість. Середній вік є найбільш поширеним віком хвороби, жінки страждають більше, ніж чоловіки, і зустрічаємість часто буває двосторонньою. Клінічної особливістю цього стану є біль в задній частині п’яти, яка посилюється після відпочинку. Клінічної оцінки і бічних рентгенограм гомілковостопного суглоба в основному досить для постановки діагнозу синдрому Хаглунда. Дане захворювання часто лікують консервативно, змінюючи висоту каблука при носінні взуття. Ортези, фізіотерапія та протизапальні препаратата прискорюють процес одужання. Хірургічне видалення кісткових екзостозів (наростів) п’яткової кістки потрібно тільки в резистентних випадках.

Клінічні діагностичні тести і магнітно-резонансна томографія (МРТ) при діагностиці пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки .

Травма передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) є поширеною травмою коліна на різних спортивних рівнях. Клінічні діагностичні тести і магнітно-резонансна томографія (МРТ) є двома методами оцінки пошкоджень ПХЗ.

Клінічні питання: чи є клінічні діагностичні тести такими ж точними, як і МРТ, при діагностиці розривів передньої хрестоподібної зв’язки?

Короткий виклад основних висновків: були включені три перехресні дослідження даного питання. Одне дослідження показало, що клінічні діагностичні тести перевершували МРТ при діагностиці ушкодження ПХЗ. Інше дослідження показало, що клінічні діагностичні тести були рівні МРТ при вимірюванні чутливості, але отримали вищу специфічність, позитивну прогностичну цінність і діагностичну точність. Останнє дослідження показало, що клінічні діагностичні тести були оцінені вище, ніж MРТ по специфічності і позитивній прогностичнії цінності, були рівні при вимірюванні точності і нижче при вимірюванні чутливості і негативній прогностичній цінності.

Клінічний підсумок: дані підтверджують необхідність використання клінічних діагностичних тестів при діагностиці розриву передньої хрестоподібної зв’язки.

Ревізійна реконструкція передньої хрестоподібної зв’язки: клінічний результат і дані що до повернення в спорт.

Ревізійна реконструкція передньої хрестоподібної зв'язки: клінічний результат і дані що до повернення в спорт.Все більше число пацієнтів піддається ревізійній реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ), основним показанням якої є повернення до спорту. Метою проведеного дослідження є оцінка наявних даних для клінічного поліпшення і повернення в спорт, щоб зрозуміти реальний потенціал цієї операції у відновленні функціональної активності, і для полегшення консультування пацієнтів щодо очікуваного результату після ревізійної реконструкції ПХЗ.

Ревізійна реконструкція передньої хрестоподібної зв’язки. МЕТОДИ:

Пошук проводився по базі даних WorldMed. Статті, що повідомляють клінічні результати для ревізійної реконструкції ПХЗ були включені. Після повернення в спорт був проведений метааналіз, і результати були зіставлені з літературою по первинній реконструкції ПХЗ. Інші специфічні клінічні результати (Lysholm, Tegner, IKDC Objective) також були включені в метааналіз.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Було включено 59 досліджень за участю 5365 пацієнтів. Тільки в 31 дослідженні повідомили про швидкє повернення в спорт. У той час як 28 досліджень повідомило про 73% хороших і задовільних суб’єктивних результатів, 57% пацієнтів не поверталися до очікуємого рівня спортивної активності, що значно поступається рівню первинної процедури.

ВИСНОВОК:

Реальний потенціал ревізійної реконструкції передньої хрестоподібної звязки не слід переоцінювати через невелике число пацієнтів, здатних повернутися до свого попереднього рівня активності, що значно нижче, ніж повідомлялося для первинної реконструкції ПХЗ. Цей висновок може допомогти лікарям в клінічній практиці забезпечити реалістичні очікування для пацієнтів.

Дивись також:

Якість життя, пов’язана зі здоров’ям у хворих з Hallux valgus(викривлення першого пальця стопи назовні).

Ніяка деформація передньої частини стопи не зустрічається частіше, ніж Hallux valgus (HV), який проявляється зовнішнім відхиленням першого пальця стопи з характерним прогресуючим збільшенням м’яких тканин і кісткових розростань в області 1-го плюсне-фалангового суглоба. Деформація перднього відділу стопи може привести до хворобливого руху суглобів або утруднення щоденної фізичної діяльності , що часто вимагає хірургічної корекції даної патології. Було проведено дослідження з вивчення рівня болю в ногах і якості життя пацієнтів з Hallux valgus до і після операції.

Дослідження проводилося в період 2010-2015 р. Приймали участь 56 пацієнтів, 35 жінок і 21 чоловіка, віком від 20 до 76 років, середній вік 44 року.

Результати показують статистично значущі відмінності, що стосуються рівня болю в ногах при Hallux valgus а також болю / дискомфорту, рухливості і тривоги, депресії до і після операції. Отримані результати свідчать про значне поліпшення показників болю в ногах, дискомфорту, рухливості і тривоги.

ВИСНОВКИ:Дослідження було доказом того, що операція при Hallux valgus(викривлення першого пальця стопи назовні) являє собою плідний шлях втручання і догляду і показує високий рівень успіху, сприятливі результати і поліпшення якості життя пацієнтів.

Кисть та проміневозап’ястний суглоб

Кисть. Загальна інформація.


Кисть руки є найбільш рухливою частиною тіла людини, має складну будову (складається з безлічі дрібних кісток, зв’язок, сухожиль, м’язів, артерій, вен і нервів), тому найбільш схильна до пошкоджень і травм. Кисть складається з 3 частин. Зап’ясток утворений вісьма кісточками, розташованими в 2 ряди. Від них відходять 5 п’ясткових кісток, що створюють основу кисті. До них прикріплені фаланги пальців. Для забезпечення дрібних рухів в кисті багато сухожиль і нервів. Вона добре постачається кров’ю.

Травми кисті широко поширені і різноманітні. Травми виникають при падіннях, ударах, заняттях спортом або при неадекватних постійних навантаженнях. При зазначених зовнішніх впливах можна отримати різні пошкодження кисті. Після надання першої допомоги при таких пошкодженнях слід звернутися до лікаря, адже наслідком може бути втрата функцій руки. Лікування і відновний період займає тривалий період часу.

  1. Удари і здавлення промінево-зап’ястного суглоба та кисті дуже болючі, так як їх капсула не захищена м’язами. При ударі кисті швидко з’являється набряк, нерідко утворюється підшкірний крововилив – гематома. Особливо це характерно для травми кінчика пальця, наприклад, при ударі молотком.
    Для лікування використовуються препарати, що знімають запалення, біль і набряк. Необхідно иммобілізувати кінцівку. Якщо при цьому був пошкоджений шкірний покров, потрібно використовувати антисептики або антибактеріальні засоби. У відновлювальному періоді доцільно застосовувати методи фізіотерапевтичного лікування і комплекс ЛФК.
    У 70% випадків удари не вимагають госпіталізації і серйозної терапії, але іноді пошкодження можуть бути досить важкими з подальшими порушеннями рухливості і іннервації.
  2. Пошкодження сухожиль – ця травма часто зустрічається. При ній спостерігається порушення цілісності сухожиль в результаті розрізу або розриву. Відмінною особливістю таких травм є відсутність самостійного зрощення, обумовлене скороченням м’язів і утворенням значного діастазу між роз’єднаними фрагментами сухожилля. Без належного хірургічного лікування результатом стає випадіння функції відповідних м’язів, порушення рухів і, як наслідок, – обмеження або втрата працездатності.
  3. Хвороба сухожиль – виникає внаслідок запальних процесів, які виникають як наслідок дуже великого навантаження. Другорядними причинами захворювання є різні інфекції.

Розглянемо види захворювань сухожиль:

  • Тендиніт – це дуже часто зустрічаємий запальний процес. Викликаний він, як правило, тривалим, хронічним перенапруженням. При правильній діагностиці виявити цю недугу не завдасть особливих труднощів. Його суть полягає в тому, що в результаті перенапруг розвиваються так звані зміни і надриви.
  • Паратеноніт – це хвороба, яка виникає при повторному пошкодженні області близької до сухожилля.
  • Ентезит – запалення, що виникає в місцях кріплення сухожиль до кісток.

4.Вивихи кісток кисті
Вивихи пальців – одна з найпоширеніших травм і найчастіше виникає після прямого впливу.

Про наявність вивиху свідчать наступні симптоми:

  • сильний біль, який збільшується при пальпації;
  • деформація пальця;
  • повна відсутність руху в ушкодженому суглобі пальця.

Кваліфіковано встановити наявність вивиху самостійно не завжди є можливим. Лікар діагностує вивих після огляду, а також за результатами рентгенографії.
При підтвердженні діагнозу лікар-травматолог вправляє і фіксує палець в правильному положенні. При необхідності процедура може проводитися під анестезією. В подальшому необхідно правильно пройти реабілітаційне лікування, для повного відновлення функціональності кисті. Термін лікування та реабілітації складає від 3-5 тижнів.

5.Переломи пальців
Переломи кісток пальців бувають:

  • відкритими або закритими;
  • внутрішньосуглобових або позасуглобовими;
  • без зміщення і зі зміщенням уламків;
    В результаті перелому рухливість пальця кисті значно обмежується, втрачається можливість взяти або утримати предмет, будь-яке навантаження викликає різкий біль.

Про наявність перелому свідчать наступні ознаки:

  • набряк і крововилив;
  • деформація пошкодженого сегмента;
  • біль при пальпації і будь-яких рухах;
  • обмеження рухливості.
    Для уточнення діагнозу проводиться огляд лікарем-травматологом і рентгенографія. При переломах кісток зап’ястя для діагностики необхідно комп’ютерне дослідження.

Зона перелому фіксується консервативними методами або хірургічним шляхом. Якщо перелом зі зміщенням, виконується операція.

 

    Запрошуємо Вас на консультацію!