Синдром зап’ястного каналу

Синдром зап’ястного каналу (карпальний тунельний синдром, англ. Carpal tunnel syndrome, CTS) – неврологічне захворювання, що виявляється тривалим болем і онімінням пальців кисті. Відноситься до тунельної невропатії. Причиною захворювання є здавлення серединного нерва між кістками, поперечнним утримувачем сухожилків і сухожиллями м’язів зап’ястя.

Синдром зап’ястного каналу найбільш часто зустрічається у жінок старшого віку. Це захворювання вважається професійним у працівників, що виконують монотонні згинально-розгинальні руху кисті. Також цим захворюванням страждають сурдоперекладачі і мотогонщики, піаністи, боулери, барабанщики і, нерідко, художники зі стажем.

Симптоми синдрому зустрічаються у користувачів комп’ютерів, наприклад геймерів (активне і тривале застосування клавіатури і миші в неправильній позі). Широко поширене уявлення, що тривала щоденна робота на комп’ютері, що вимагає постійного використання клавіатури, є фактором ризику розвитку синдрому зап’ястного каналу.

Будь-які фактори, що викликають звуження каналу зап’ястя або його набрякання або затримку рідини, можуть стати причиною розвитку зап’ястного синдрому. Серед безлічі можливих причин наступні:

• гормональні зміни;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• акромегалія – збільшення кісток внаслідок порушення функції гіпофіза;
• зниження активності щитовидної залози;
• ревматоїдний артрит і подагра;
• хвороба Педжета – хронічне захворювання кісток, при якому кістки товщають і деформуються;
• пухлини – ліпоми (жировики), ганглії (наповнені рідиною кісти, що утворилися в сухожильних піхвах), деформація зап’ясть після переломів;
• використання ручних віброінструментом.

Симптоми

Синдром зап’ястного каналу проявляється болем, поколюванням і онімінням (парестезією) в зоні іннервації серединного нерва (слабкість згинання кисті, великого і вказівного пальців, гипостезия їх долонній поверхні).

Для об’єктивної діагностики синдрому зап’ястного каналу застосовується тест Тінеля (перкусія над місцем проходження серединного нерва в області зап’ястя, в разі позитивного тесту супроводжується парестезією в пальцях і на долоні), а також тест Фалена (максимальне згинання в промінево-запястному суглобі протягом однієї хвилини викликає хворобливість і парестезію на долонній поверхні I-III і частково IV пальців).

Одним з об’єктивних методів діагностики синдрому зап’ястного каналу є електронейроміографія (ЕНМГ)

Лікування синдрому зап’ястного каналу

До загальновизнаних методів лікування карпального тунельного синдрому відносяться фізіотерапія, призначення стероїдів, носіння ортеза. При неефективності – хірургічна декомпресія серединного нерва.

Такі методи як лікування ультразвуком, лазером, прийом вітаміну B6, йога – не мають достатніх доказів ефективності.

• Синдром «замороженого плеча» (адгезивний капсуліт)
• Карпальний канал операція в клініці Лінько м.Київ
• Коли руки кажуть «стоп»: що ховається за болем у зап’ясті