
На своєму досвіді можу сказати: майже кожен третій пацієнт, який приходить з направленням на ендопротезування, насправді не до кінця розуміє, звідки береться біль. І це нормально! Адже колінний суглоб – це не просто шарнір, це складна система, де все пов’язано з усім. Защемило сідничний нерв – колоть може в коліно. Розладналася кульшова кістка – аналогічно. А ще є м’язи, зв’язки, меніски, синовіальні сумки…
Якось до мене прийшла жінка років п’ятдесяти, яка вже психологічно готувалася до операції. Болі – жахливі, ходити майже не може. Дивлюся рентген – артроз є, але не критичний. Починаю розпитувати детальніше, і виявляється: біль з’являється тільки вночі, коли вона лежить на боці. Виявилося – трохантерит, запалення сухожилля стегнової кістки. Три ін’єкції, фізіотерапія – і людина забула про свої страждання. Операція не знадобилася взагалі.
Чому взагалі виникає плутанина з болем?
Тут справа в тому, що наша нервова система – це не GPS-навігатор з точними координатами. Вона радше як старенький телефон, де сигнал іноді збивається. Біль може йти з одного місця, а відчуватися зовсім в іншому. Медики називають це “відображеним болем”, а пацієнти просто крутять пальцем біля скроні, коли їм кажуть, що коліно болить через спину.
Ось класична ситуація: людина впевнена, що в неї артроз колінного суглоба на останній стадії. Прийшов час робити ендопротезування. Але коли починаєш розбиратися глибше, виявляється ціла низка моментів, які не вписуються в цю картину. Біль виникає не при навантаженні, а в спокої. Або навпаки – тільки при певних рухах, які для артрозу зовсім нетипові. Або коліно розпухає за одну ніч, а при артрозі набряк наростає поступово.
Артроз перед ендопротезуванням: як він насправді відчувається
Якщо ми говоримо про справжній артроз третьього-четвертого ступеня, коли вже треба думати про заміну суглоба, то картина зазвичай досить характерна. Це не просто “болить коліно” – це ціла симфонія страждань, яка розгортається за певним сценарієм.
По-перше, стартовий біль. Людина сидить, дивиться серіал, потім вирішує встати – і от тут починається. Перші кроки даються через силу, колінце скрипить, наче старі двері без мастила. Але походив хвилин п’ять – і ніби полегшало. Це класика артрозу, знаєте? Суглоб “розходився”, трохи змастився синовіальною рідиною, і можна жити далі.
По-друге, механічний біль. Тобто болить саме тоді, коли навантажуєш ногу. Підіймаєшся сходами – колоть. Присідаєш на городі – стріляє. Стоїш довго в черзі – ниє. А лягаєш на диван – і майже нормально. Це теж характерна ознака зношеного хряща. Кістки торкаються одна одної при рухах, і це, м’яко кажучи, не найприємніше відчуття.
По-третє, обмеження рухливості. Колись могли присісти навпочіпки, зав’язати шнурки без проблем, а тепер – ні. Спроба повністю зігнути ногу викликає різкий біль, іноді навіть відчуття механічного упору, ніби щось заважає всередині. Це вже ознака того, що суглоб серйозно деформувався.
І нарешті, деформація, яку видно неозброєним оком. Коліно може стати кривішим, ніж було – О-подібна чи Х-подібна деформація. Іноді з’являються виступи, потовщення. Це вже означає, що кісткова тканина почала розростатися, утворюючи остеофіти – такі собі шипи навколо суглоба.
А що ще може маскуватися під артроз?
Тут, друзі мої, починається найцікавіше. Бо список причин, які можуть давати біль в коліні, вражає різноманіттям. Розповім про найпопулярніші помилки діагностики.
Проблеми з менісками. Меніск – це така хрящова прокладка всередині колінного суглоба. Коли він рветься або защемлюється, біль може бути дуже схожий на артрозний. Але є нюанс: менісковий біль частіше гострий, виникає після якогось невдалого руху, і може супроводжуватися відчуттям блокування суглоба. Ви йдете, і раптом – клац! – колінце заклинило, не можете ні зігнути, ні розігнути. Це не артроз, це меніск “заїхав” не туди.
Біль від хребта. Знаєте, скільки разів я бачив ситуацію, коли людина лікує коліно, а насправді проблема в попереку? Защемлення нервового корінця на рівні L3-L4 може давати біль, який спускається по передній поверхні стегна і зупиняється якраз в районі коліна. Але якщо подивитися уважно: біль не посилюється від навантаження на саму ногу, зате може з’явитися при нахилах, поворотах тулуба. І ще характерно: часто є порушення чутливості на нозі, оніміння, відчуття “мурашок”.
Судинні проблеми. Атеросклероз судин нижніх кінцівок теж може давати болі в ногах, які люди плутають з артрозом. Тільки ця біль особлива: вона виникає при ходьбі, змушує зупинятися, відпочивати. Пройшов сто метрів – почало ломити литки або навіть коліно. Постояв хвилину – знову можна йти. Це називається “перемежована кульгавість”, і до артрозу має дуже опосередковане відношення.
Запалення навколосуглобових структур. Бурсити, тендиніти, періартрити – усі ці “-іти” означають запалення. Може запалитися сухожилля, синовіальна сумка, зв’язки. Біль при цьому зазвичай локалізований в одній конкретній точці. Ви можете пальцем показати: “Ось тут болить!”. А при артрозі біль розлитий, по всьому суглобу.
Як лікар відрізняє одне від іншого?
Тут без професійного ока не обійтися, чесно кажучи. Але схема обстеження зазвичай стандартна, і знати її корисно кожному.
Спочатку – розмова. Це найважливіше, між іншим. Я завжди питаю: коли з’явився біль, після чого, як розвивався, що його посилює, що полегшує. Чи є біль вночі? Чи будить він вас зі сну? Або чи змінюється від погоди? Це все дуже важливі деталі. Артрозний біль, наприклад, рідко будить серед ночі. А от запальний біль від ревматоїдного артриту – цілком може.
Потім – огляд та пальпація. Дивлюся, як людина ходить, чи є кульгавість. Прошу присісти, пройтися навшпиньки, на п’ятках. Обмацую суглоб – чи є потовщення, гарячі точки, болючість при натисканні. Перевіряю об’єм рухів: наскільки можна зігнути, розігнути ногу.
Далі – рентген. Це головний друг ортопеда, коли йдеться про артроз. На знімку добре видно звуження суглобової щілини, остеофіти, зміни в кістковій тканині. Якщо артроз серйозний, то рентген це покаже однозначно. А от меніски, зв’язки, хрящі на звичайному рентгені не видно – для них потрібно МРТ.
МРТ – це вже тяжка артилерія. Робимо, коли є підозра на розрив зв’язок, проблеми з менісками, або коли картина незрозуміла. МРТ показує все: і хрящ, і зв’язки, і меніски, і навіть набряк кісткової тканини. Дорого, але інформативно.
Іноді призначаю УЗД суглоба – подивитися, чи є рідина в порожнині, чи немає кіст, як виглядають сухожилля. УЗД добре показує м’які тканини, і це швидше та дешевше за МРТ.
Коли точно потрібне ендопротезування, а коли можна обійтися?
Це найболючіше питання для більшості пацієнтів. Бо всі бояться операції, і це абсолютно нормально. Хтось готовий терпіти біль роками, тільки б не лягати під ніж. А хтось, навпаки, мріє швидше все зробити і забути про страждання.
Насправді показання до ендопротезування досить чіткі. Якщо коротко: операція потрібна тоді, коли консервативне лікування вже не працює, а якість життя страждає критично. Що це означає на практиці?
Людина не може пройти більше 50-100 метрів без болю. Знеболювальні допомагають погано або зовсім не допомагають. Ночами не спить через біль. Суглоб настільки зруйнований, що нога деформувалася. Рентген показує практично повну відсутність суглобової щілини, кістки торкаються одна одної. Ось тоді – так, треба міняти суглоб на штучний.
А от якщо біль помірний, виникає тільки після великих навантажень, знеболювальні допомагають, рентген показує початкові або середні зміни – тоді можна ще побитися за свій рідний суглоб. Фізіотерапія, ін’єкції гіалуронової кислоти, хондропротектори, лікувальна гімнастика, зниження ваги, ортопедичні устілки – все це може відтягнути операцію на роки.
Що робити прямо зараз, якщо болить коліно?
По-перше, не панікуйте. Біль в коліні – це не вирок і не обов’язково означає, що завтра на операційний стіл. Але й ігнорувати теж не варто.
По-друге, зверніться до ортопеда. Не до терапевта, не до хірурга, а саме до ортопеда-травматолога. Це фахівець, який розбирається в суглобах професійно. Він призначить обстеження, з’ясує причину болю, запропонує лікування.
По-третє, поки чекаєте прийому – зменште навантаження на ногу. Не носіть важке, не стійте довго, не біжіть марафони. Але і зовсім не рухатися теж шкідливо – помірна активність потрібна. Можна приймати нестероїдні протизапальні (ібупрофен, німесулід), але не довго і не на порожній шлунок.
І четверте: не шукайте діагноз в інтернеті. Ви можете начитатися такого, що самі собі призначите ендопротезування обох колін і тазостегнових суглобів у придачу. Довірте діагностику фахівцю – це реально економить нерви.
Висновок: біль – це не привід здаватися, а сигнал діяти
Знаєте, що мене вражає найбільше? Коли люди роками терплять біль, лікуються самостійно мазями та компресами, а потім приходять з такою запущеною ситуацією, що допомогти складно. А можна було прийти раніше, розібратися в причинах, і можливо взагалі уникнути операції.
Біль перед ендопротезуванням колінного суглоба – це важливий етап, коли потрібно точно розуміти: це дійсно показання до операції, чи можна ще щось зробити. І відрізнити артрозний біль від усіх інших причин – це завдання лікаря, а не інтернет-форумів.
Якщо ваше коліно почало нагадувати про себе частіше, ніж вам хотілося б – приходьте на консультацію. У нашій клініці в Києві ми проведемо повне обстеження, з’ясуємо справжню причину болю і запропонуємо найкращий варіант лікування саме для вашої ситуації. Можливо, ендопротезування взагалі не знадобиться. А якщо й знадобиться – ви точно будете знати, що це виправдано і необхідно.
Поширені запитання
Чи можна відкласти ендопротезування, якщо біль терпимий?
Так, якщо біль помірний і не заважає повсякденному життю, операцію можна відкласти. Головне – продовжувати спостереження у ортопеда та дотримуватися рекомендацій щодо консервативного лікування. Багато пацієнтів живуть з артрозом другого-третього ступеня роками, підтримуючи якість життя фізіотерапією, ін’єкціями та помірними навантаженнями.
Як зрозуміти, що біль дає саме коліно, а не спина?
Артрозний біль в коліні посилюється при навантаженні на ногу (підйом сходами, тривала ходьба) і полегшує в спокої. Біль від хребта часто супроводжується онімінням, “мурашками” на нозі, може посилюватися при нахилах тулуба, кашлі. Точну відповідь дасть обстеження у ортопеда з рентгеном або МРТ.
Чи завжди потрібен рентген перед ендопротезуванням?
Так, рентген – обов’язкове дослідження. Воно показує ступінь руйнування суглоба, наявність остеофітів, деформацію кісток. Без рентгена неможливо визначити, чи справді потрібна операція. Іноді додатково призначають МРТ або КТ для детальнішої оцінки стану хрящів, зв’язок та менісків.
Що робити, якщо знеболювальні таблетки не допомагають?
Якщо звичайні знеболювальні перестали працювати, це тривожний сигнал. Потрібно терміново звернутися до ортопеда. Можливо, знадобляться ін’єкції в суглоб (кортикостероїди, гіалуронова кислота), блокади, фізіотерапія або навіть перегляд плану лікування з обговоренням ендопротезування.
Скільки часу проходить від діагнозу артрозу до ендопротезування?
Це дуже індивідуально. Деякі пацієнти живуть з діагнозом 10-15 років, підтримуючи консервативним лікуванням. Інші через 2-3 роки вже потребують операції. Швидкість прогресування залежить від ступеня початкового ураження, способу життя, ваги, супутніх захворювань та дотримання рекомендацій лікаря. Регулярне спостереження допомагає вчасно прийняти рішення.
Дивіться також:
- Коли лікар каже “здавайте аналізи”, а ви думаєте: “Навіщо це все?”
- Новий сустав – і одразу біль? Чому імплант “не приживається”, хоча операція пройшла ідеально
- (Ендопротезування) Заміна колінного суглоба у клініці м. Київ
- Коліно горить вогнем: що ховається за загадковим бурситом колінного суглоба
- Артроз колінного суглоба операція
Посилання
- OARSI Guidelines for the Non-Surgical Management of Knee Osteoarthritis
Міжнародні рекомендації Товариства дослідження остеоартриту (2019-2020 рр.) з нехірургічного лікування гонартрозу. Джерело підтверджує ефективність фізіотерапії, ін’єкцій гіалуронової кислоти та інших консервативних методів, згадані в розділі про альтернативи ендопротезуванню. - Total Knee Replacement – Mayo Clinic
Авторитетний огляд клініки Мейо (оновлення 2023 року) про тотальне ендопротезування колінного суглоба, включаючи критерії відбору пацієнтів, диференційну діагностику та очікувані результати. Використано для опису клінічної картини артрозу третього-четвертого ступеня. - Evidence-Based Physical Examination of Patients With Knee Pain
Системний огляд у Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy (2021 рік) про фізикальне обстеження пацієнтів з болем в коліні. У статті використано науково підтверджені методи клінічного обстеження для диференціації менісків, зв’язок та артрозних змін. - Lumbar Radiculopathy Mimicking Knee Pain
Дослідження з BMJ Case Reports (2020 рік) про випадки радикулопатії попереково-крижового відділу, що маскується під біль у коліні. Підтверджує важливість диференційної діагностики відображеного болю від хребта, про що йдеться в статті.
✔️ Перевірено експертом
Розсоха Олександр Сергійович, лікар ортопед-травматолог, нейрохірург
Працює в Клініці Лінько (клініка ортопедії та травматології) м.Київ, Україна – з багаторічним досвідом роботи в області первинного остеосинтезу, артроскопічної та естетичної ортопедії. Спеціаліст в області малоінвазивної хірургії та хірургії колінного і тазостегнового суглоба. Проводить операції з приводу лікування переломів кісток, відновлення хрестоподібних звязок колінного суглоба, корекції Hallux-valgus (деформовані кісточки на стопі), ендопротезування колінного та тазостегнового суглобів. Його професійні компетенції включають роботу з пацієнтами різного віку, в тому числі з дітьми та людьми похилого віку.
Автор перевіряє медичний контент на точність, актуальність та відповідність сучасним клінічним рекомендаціям.
