Футбол є найбільш поширений ігровий спорт в світі. За оцінками, 265 мільйонів активних футболістів налічується на 2006 рік. Властивість цього виду спорту заключається в високому ризику травм передньої хрестоподібної зв’язки (далі ПХЗ) по відношенню до інших видів спорту. Через травму ПХЗ багато часу втрачається на відновлення з метою повернення до гри в футбол, що впливає на сильну дослідницьку спрямованість для визначення факторів ризику травми. Цей дослідницький акцент дозволив швидко отримати літературу, в якій визначені потенційні модифіковані та немодифіковані фактори , що підвищують ризик отримання травми.
Мета цього огляду – впорядкувати саму останню літературу, в якій повідомляється про потенційні механізми і фактори ризику безконтактного травмування ПХЗ у футболістів. Більшість ушкоджень ПХЗ є безконтактними за своєю природою. Звичайні ігрові ситуації, що виключають контактну травму ПХЗ включають: стримку зміну напрямку руху при бігу або маневри в поєднанні з швидким уповільненням, приземлення з стрибка на перерозігнуте коліно, поворот(ротація) коліном на розігнутій нозі з фіксованою стопою, внутрішнє розгинання коліна (вальгус) з переміщенням ваги тіла на травмовану ногу і підошовну поверхню стопи, нерухомо закріплену на ігровий поверхні.
Потенційні фактори ризику
Потенційні фактори ризику зовнішніх безконтактних травм ПХЗ включають в себе: штучну поверхню замість натуральної трави,занадто сухе покритя газону. Зазвичай передбачувані внутрішні фактори ризику включають: генералізовану і специфічну слабкість колінного суглоба, невелику і вузьку ширину межвиросткової вирізки (відношення ширини вирізки до діаметру і площі поперечного перерізу ПХЗ), зниження відносної ( до чотириголового м’язу) сили підколінних сухожиль, м’язова втома шляхом зміни нервово-м’язового контролю, зниження сили проприоцепции, бічний зсув тулуба і відведення стегна в поєднанні зі збільшеним відведенням коліна (динамічний вальгус коліна), а також підвищеним внутрішнім обертанням стегна і зовнішнім обертанням гомілки з пронацією ноги або без неї.
Виявлені механізми і фактори ризику
Виявлені механізми і фактори ризику для безконтактних травм ПХЗ були в основному вивчені у жінок-футболістів. Таким чином, подальші дослідження в гравців-чоловіків є виправданим. Безконтактна травма ПХЗ у футболістів, ймовірно, має багатофакторну етіологію. Виявлення спортсменів з підвищеним ризиком може бути важливим першим кроком перед розробкою і реалізацією конкретних передсезонних і міжсезонних тренувальних програм, спрямованих на зміну виявлених чинників ризику і зниження рівня травматизму ПХЗ. Сучасні дані вказують на те, що цей важливий крок для запобігання травми ПХЗ є єдиним варіантом для ефективного запобігання наслідків остеоартриту, пов’язаних з цією травмою.
- Ревізійна реконструкція передньої хрестоподібної зв’язки: клінічний результат і дані що до повернення в спорт.
- Фактори росту і багата тромбоцитами плазма (PRP) при реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки.
- Грудний остеохондроз: причини, симптоми, лікування та профілактика
- Профілактика безконтактних пошкоджень передньої хрестоподібної зв’язки у футболістів
✔️ Перевірено експертом
Розсоха Олександр Сергійович, лікар ортопед-травматолог, нейрохірург
Працює в Клініці Лінько (клініка ортопедії та травматології) м.Київ, Україна – з багаторічним досвідом роботи в області первинного остеосинтезу, артроскопічної та естетичної ортопедії. Спеціаліст в області малоінвазивної хірургії та хірургії колінного і тазостегнового суглоба. Проводить операції з приводу лікування переломів кісток, відновлення хрестоподібних звязок колінного суглоба, корекції Hallux-valgus (деформовані кісточки на стопі), ендопротезування колінного та тазостегнового суглобів. Його професійні компетенції включають роботу з пацієнтами різного віку, в тому числі з дітьми та людьми похилого віку.
Автор перевіряє медичний контент на точність, актуальність та відповідність сучасним клінічним рекомендаціям.